Історія Сарненської єпархії.

             Сарненську єпархію утворено  рішенням Священого Синоду Української Православної Церкви журнал засідання №149 від 30 березня 1999 року, шляхом виділення зі складу Рівненської єпархії семи районів, що відповідають адміністративним районам Рівненської області: Сарненського, Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Костопільського та Рокитнівського. Центром єпархії обрано  місто Сарни.                                                        Переважну частину регіону займають ліси, болота й піски. На даннній теріторії відсутня промисловість, в деяких місцевостях не родить навіть картопля. Чимало поліських сіл приречені на вимирання. Колгоспи не діють, не працюють господарства. Поліщуки живуть у великій бідноті, тримаються за рахунок того, що збирають ягоди та гриби, які продають у сезон. Працездатне населення на літо виїжджає на заробітки. Влітку села напівпорожні: залишаються лише діти та люди похилого віку.                                                                                  Віруючі Полісся надзвичайно релігійні, високоморальні, дуже прості, щедрі, добрі, спокійні й працьовиті. Можливо, саме лісова місцевість, віддалена від центрів сучасного життя, вберегла поліщуків від атеїстичних та політичних впливів, і вони зберегли свій дух, свою молитву. Сім’ї тут багатодітні: середня родина має не менше 4-5 дітей, а в деяких – по 9-12, тому в храмах єпархії дуже багато дітей та молоді.                                                                                                                                                                                                        На час утворення в єпархії було 176 парафій, тепер їх 270.

         У Кузнецовську – місті енергетиків Рівненської АЕС – планується відкрити філію єпархіального управління, в зв’язку з чим збудовано цілий храмовий комплекс, до якого входять два храми: Свято-Володимирський, зведений і розписаний 2001 року та кафедральний – Спасо-Преображенський собор. У трапезній Свято-Володимирської церкви надають благодійні обіди для нужденних. Крім того, завершується будівництво притулку для людей похилого віку, закладено приміщення під бібліотеку, окремо має розташуватися ще притулок для дітей-сиріт. Будівництво храмового комплексу, замовником якого є Українська Православна Церква, ведеться у співробітництві з АЕС.                                                                              Відкрито три нових чоловічих монастирі. Перший – на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело» в урочищі Федорина в селі Масевичі Рокитнівського благочиння. Тут побудовано та освячено дерев’яну церкву та кам’яний храм. Другий монастир, Покровський, знаходиться в селі Хотинь Березнівського благочиння. В обителі розписано церкву та зведено будинок для ченців; побудований двоповерховий корпус з домовим храмом на честь святого Іоана Предтечі. Третій чоловічий монастир, також Покровський, в селі Великі Цепцевичі Володимирецького благочиння нараховує вже 10 насельників.                

    В єпархії діють дві жіночі обителі. Перша – на честь Iверської ікони Божої Матері в урочищі Юзефін села Глинне Рокитнівського благочиння, в якій  15 сестер живуть за суворим уставом. Відвідуваність монастиря невелика, а тому насельниці харчуються лише за рахунок своєї праці. Друга обитель – на честь Волинської ікони Божої Матері в селі Серники Зарічненського благочиння, де немає сестри, старшої 30 років. Насельниці обробляють кілька гектарів землі, будують прекрасний господарський комплекс та величний Свято-Вознесенський собор.

 

 

Просмотров: (2092)