З ініціативи представників релігійних конфесій Сарненського району у конференц-залі Сарненської районної державної адміністрації відбувся круглий стіл на тему: «Захист християнських сімейних цінностей в українському суспільстві»
З благословіння керуючого єпархією, Високопреосвященнішого Анатолія, Митрополита Сарненського і Поліського, участь у заході прийняли клірики Сарненської єпархії Української Православної Церкви: архімандрит Феофан (Федюкевич) – секретар Сарненського єпархіального управління; архімандрит Василід (Золотин) – настоятель Храму на честь Святих мучениць Віри, Надії, Любові та Софії міста Сарни; протоієрей Микола Ковальчук – настоятель Свято-Троїцького Храму м. Сарни; протодиякон Дмитро Петронюк – клірик Свято-Покровського кафедрального собору м. Сарни.
Також, взяли участь: С.М.Євтушок – народний депутат України; М.А.Костецький – заступник голови Сарненської районної ради; В.А.Хомич – заступник міського голови, Олександр Коток – старший пресвітер Української церкви Християн віри Євангельської в Рівненській області; Микола Борсуков – пастор церкви адвентистів сьомого дня; Олександр Кузмич – старший пресвітер УЦХВЄ Сарненського району; Григорій Жакун – пресвітер церкви Євангельських християн – баптистів; протоієрей Андрій Гаврилюк – настоятель Свято-Покровського храму УПЦ КП м. Сарни; протоієрей Віталій Коврига – настоятель храму на честь Почаївської ікони Божої Матері УАПЦ м. Сарни; протоієрей Микола Бердник – настоятель Свято-Володимирського храму УГКЦ м. Сарни; Владислав Лукасевич – настоятель Преображенського костелу РКЦ м. Сарни
Відкрив захід С.М.Євтушок – народний депутат України.
У наданому слові, секретар Сарненської єпархії архімандрит Феофан (Федюкевич), процитував слова Митрополита Анатолія, зокрема сказавши: «Наша держава започатковувалася як православна, тоді, коли святий рівноапостольний великий князь Володимир хрестив Київську Русь. Християнство дало початок культурі та моралі. А основою добробуту держави – є здорова і міцна сім’я. Тому Українська Православна Церква засуджує створення одностатевих «сімейних» пар і партнерів. Створення таких «сімей» суперечить Святому Письму і християнським цінностям». Також, секретар Сарненської єпархії архімандрит Феофан (Федюкевич) передав благословіння керуючого єпархією, Високопреосвященнішого Анатолія, Митрополита Сарненського і Поліського учасникам круглого столу з побажанням плідної праці.
Після обговорення та обміну думками, результатом круглого столу стало прийняття Петиції до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.
У зверненні, зокрема, сказано: «Ми, християни Сарненщини, усвідомлюючи проблему нівелювання сімейних цінностей в українському суспільстві, спостерігаючи розповсюдження негативних явищ в Україні, що несуть загрозу християнським сімейним цінностям та агресивні дії секс-меншин у напрямку узаконення так званого «антидискрімінаційного» законодавства та пропаганди гомосексуалізму, а також нав’язування гендерної політики та інших негативних явищ, що суперечать нормам християнської моралі звертаємося до вас про захист християнських сімейних цінностей.
Поштовхом до такої ініціативи стало те, що на сайті Верховної Ради України є розпорядження (від 22.11.2015 р. № 1393-р) «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, яка передбачає:
-легалізацію шлюбів для одностатевих пар (ст. 105 п.6);
– пропаганду стосунків гомосексуального характеру в школах та через ЗМІ (ст.102 п.3; ст.102 п.4);
– дозвіл трансгендерним людям усиновлювати дітей (ст. 105 п.7).
Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я як союз чоловіка й жінки є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Державна стратегія розвитку та підтримки сім’ї повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях і природному розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на стан людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу штучно створеній проблематиці гомосексуальних стосунків.
Наводимо тому кілька прикладів:
1. У проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, яка визначає поняття шлюбу та сім’ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується записати: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї». Робоча група пропонує вилучити слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації одностатевих цивільних партнерств і так званих «одностатевих шлюбів».
2. У листопаді 2015 року Уряд затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
3. У листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи – впровадити словосполучення «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), де неможливе працевлаштування людей, які ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.
4. У лютому-березні 2016 року Кабінет Міністрів України запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань сім’ї. Проте за кілька днів під тиском певних організацій і урядових структур інших країн, що лобіюють інтереси представників ЛГБТ, Кабінет Міністрів України без жодного правового обґрунтування скасував своє ж рішення.
Ми чітко усвідомлюємо, що свобода людини полягає в усвідомленому прояві своєї волі, а свободою для християнина є усвідомлене добровільне підпорядкування Богові, неухильне дотримання Заповідей Божих. Переконані, що розбудова християнського демократичного суспільства у великій мірі залежить від духовного відродження української нації, пропагування християнських цінностей в українській сім’ї, як союзу чоловіка і жінки, в якій будуть народжуватися, зростати і виховуватися діти.
Ми, християни Сарненщини, категорично засуджуємо створення одностатевих «сімейних» пар і партнерів. Створення таких «сімей» суперечить Слову Божому і християнським цінностям.
Вважаємо, що в християнському демократичному суспільстві демократичні цінності мають використовуватися в тій мірі і в тій їх частині, яка органічно відповідає і узгоджується з цінностями християнськими.
Враховуючи нашу позицію як громадян України, а також позицію Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, з огляду на Постанову Верховної Ради України від 08.12.2015 № 854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Сімейна політика України – цілі та завдання”», з метою захисту і розвитку інституції сім’ї,
ВИМАГАЄМО:
1) зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;
2) вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «ґендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;
3) не допустити ухвалення Закону України «Про цивільне партнерство», що передбачено п. 6 статті 105 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року;
4) виключити з регулятивних правових актів в освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету так зване «подолання ґендерних стереотипів»;
5) заборонити пропаганду і популяризацію різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури», тематичних матеріалів у засобах масової інформації тощо;
6) створити Міністерство у справах сім’ї або запровадити інститут Урядового уповноваженого з питань сім’ї; на відповідні посади призначити людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві;
7) розробити та реалізовувати загальнодержавну стратегію захисту та популяризації традиційних християнських сімейних цінностей в Україні.
У разі, коли наші прохання не будуть почуті, ми змушені будемо не пустити наших дітей до школи. Ми не хочемо, щоб нашим дітям і онукам у навчальних закладах пропагували содомський гріх і насаджували пропаганду гомосексуального характеру.
Слід зазначити, що за ініціативи керуючого єпархією, Високопреосвященнішого Анатолія, Митрополита Сарненського і Поліського всі присутні учасники заходу просять Президента України, Уряд прискорити процес врегулювання військових дій на Сході нашої України та знайти вихід із складної ситуації, у який знаходяться як держава, так і нарід Божий. Засвідчуємо, що ми, як і представники всіх конфесій, молимось до Бога за мир у нашій державі, припинення війни, яка несе смерть і розруху та просимо у Бога збереження батьків для дітей та дітей для батьків, котрі могли би проживати мирно та щасливо в нашій державі.
Просмотров: (397)
